Римо-католицька парафія Святого Антонія Падуанського.

Свята Меса: Неділя - 9.oo та 12.oo. Церква відкрита до 17 години.

 

 

 

 

 

Увага!

Церква охороняється. Не виходьте за межі попереджувальних знаків.

 

На теперішніх картах назви Кохавина не знайдеш. За радянських часів цю знамениту відпустову місцевість, яку називали Галицьким люрдом було приєднано до селища Гніздичів Жидачівського району Львівської області та є зараз його південної частини. Назва ж збереглася в місцевій паперовій

Кохавина (або Кохавино) відома з 1646 року -- часу з'яви там Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. Власниця містечка Руда Анна Воянковська проїжджала через гай, коли карета враз зупинилася. Виглянувши, вона побачила дивну картину -- коні стояли на колінах перед іконою Богородиці, яка висіла на придорожньому дубі. У книгах Кохавинської парафії написано, що образ Матері Божої з Дитятком, мальований на дубовій дошці (83 на 56 см)з латинським написом "О Матір, обрана Богом, будь для нас прямою дорогою до Господа", віддавна перебував у дуплі старого дуба на краю лісочка Кахавина, при дорозі із Жидачева до Руди. Жоден подорожній не оминав цього місця й тут молився. Спочатку хотіли перенести ікону до костелу в Руді, але він у чудодійний спосіб повертався знову до кохавинського дуба. Так було двічі чи тричі.

Близько 1680 року на цьому місці було збудовано дерев'яну каплицю, до якої за розпорядженням Львівського римо-католицького архієпископа було перенесено Чудотворну ікону. 1748 року в Кохавині було збудовано костел, а Чудотворним образом почали опікуватися ченці-кармеліти. Було зафіксовано багато випадків зцілень перед іконою, а тому спеціальна комісія, що вивчала це явище, оголосила її Чудотворною. Сталося це 26 травня 1755 року.

1780 року монастир кармелітів у Кохавині було ліквідовано згідно з декретом цісаря Йосифа ІІ, а костел став парафіальним. Кохавина стала місцем прощ галицьких католиків. Протягом 1868-1894 року було збудовано новий костел.

З благословення Папи Пія Х 15 серпня 1912 року відбулася коронація Чудотворної ікони, на яку зібралася велика кількість прочан не тільки з Галичини, але й інших країн Європи.

З 1931 року монастирем володіли отці Єзуїти. У 1939 році Чудотворну ікону в костелі замінили копією, а сам образ ченці перевезли через радянсько-німецький кордон до Польщі. Врешті й копію було вивезено під час війни до Польщі.

Після реставрації у Кракові образ було перевезено 1974 року до міста Ґлівіце. У 1994 році у цьому місті було створено парафію Матері Божої Кохавинської, де тепер перебуває Чудотворна ікона.

https://www.cssr.lviv.ua/

Obiekt monitorowany

KLAUZULA INFORMACYJNA

Zgodnie z art. 13 Rozporządzenia Parlamentu Europejskiego i Rady (UE) 2016/679 z dnia 27 kwietnia 2016 r. w sprawie ochrony osób fizycznych w związku z przetwarzaniem danych osobowych i w sprawie swobodnego przepływu takich danych oraz uchylenia dyrektywy 95/46/WE (ogólne rozporządzenie o ochronie danych), publ. Dz. Urz. UE L Nr 119, s. 1:

Administratorem danych przetwarzanych w ramach stosowanego monitoringu wizyjnego jest Parafia rzymskokatolicka pw. św. Antoniego w Ściechowie (adres: Ściechów 86, 66-433 Lubiszyn, adres e-mail:  Inspektorem ochrony danych w Archidiecezji Szczecińsko – Kamieńskiej jest ks. Robert Kaszak. (Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript. document.getElementById('cloak4505df5bdd51d0cd46d33b22d74c868e').innerHTML = ''; var prefix = 'ma' + 'il' + 'to'; var path = 'hr' + 'ef' + '='; var addy4505df5bdd51d0cd46d33b22d74c868e = 'notariusz' + '@'; addy4505df5bdd51d0cd46d33b22d74c868e = addy4505df5bdd51d0cd46d33b22d74c868e + 'kuria' + '.' + 'pl'; var addy_text4505df5bdd51d0cd46d33b22d74c868e = 'notariusz' + '@' + 'kuria' + '.' + 'pl';document.getElementById('cloak4505df5bdd51d0cd46d33b22d74c868e').innerHTML += ''+addy_text4505df5bdd51d0cd46d33b22d74c868e+''; ). Dane osobowe będą przetwarzane w celu zapewnienia bezpieczeństwa pracowników parafii, ochrony mienia parafii oraz zachowania w tajemnicy informacji, których ujawnienie mogłoby narazić parafię na szkodę. Dane osobowe będą przetwarzane przez okres nieprzekraczający 3 miesięcy od dnia nagrania. W przypadku, w którym nagrania obrazu stanowią dowód w postępowaniu prowadzonym na podstawie prawa lub Administrator powziął wiadomość, iż mogą one stanowić dowód w postępowaniu, termin ulega przedłużeniu do czasu prawomocnego zakończenia postępowania. Dane osobowe mogą być przekazywane osobom, które wykażą potrzebę uzyskania dostępu do nagrań (interes realizowany przez stronę trzecią). Osoba, której dane dotyczą ma prawo do: żądania dostępu do danych osobowych oraz ograniczenia przetwarzania danych osobowych; wniesienia skargi do organu nadzorczego.
Gajewo

Kościół w Gajewie pw. św. Jana Bosco pochodzi z XVIII wieku. Świątynię wzniesiono na planie prostokata o konstrukcji szkieletowej z dwuspadowym dachem, pokrytym dachówką ceramiczną. Wewnątrz znajdował się chór z organami, boczne balkony, ambona przy prezbiterium. Obok kościoła znajdowała się drewniana dzwonnica kryta dachówką z dwoma dzwonami, posadowiona na kamiennym cokole. W części wschodniej znajduje się nieczynny cmentarz ze zniszczonymi mogiłami sprzed II wojny światowej oraz kilkunastoma mogiłami ludności polskiej z pierwszych lat powojennych. Poświęcony 12.X.1973 r. Odpust: 31. I.

 

Ściechów

Parafia powstała w 1957r. Pierwszym proboszczem został ks. Zygmunt Bronisławski. Po ciężkiej chorobie i śmierci rok później pochowany został przed kościołem parafialnym(...) Przed kościołem pochowany jest również śp. ks. Antoni Maziarz Miejscowość powstała w pierwszej połowie XVIII wieku. Kościół wzniesiono w 1748 roku. Ks. Franciszek Smagoń – mianowany proboszczem 4 grudnia 1971r. przeprowadził gruntowny remont kościoła i plebanii. Na tablicy pamiątkowej widnieje napis: "(...)tej świątyni i parafii oddał swoje siły i serce." Zmarł 15 października 1994r. w Jeleśni k. Żywca. Nawa wznosi się na rzucie prostokąta i nakryta jest dwuspadowym dachem. Powiększona jest o niższe i węższe prostokątne prezbiterium. Szczyty mają charakter schodkowy. Okna zakończone są ostrołukowo. Wejście znajduje się w ścianie szczytowej. Ponad nim umieszczono dwa niewielkie okna – okrągłe i ostrołukowe. W dach wpisana jest niewielka wieża z ostrołukowymi otworami z żaluzjami, którą wieńczy strzelisty hełm z krzyżem. Obok kościoła usytuowana jest szkieletowa dzwonnica oraz pomnik z figurą Matki Bożej. Wnętrze kościoła nakryte jest belkowym stropem. W ołtarzu głównym znajduje się pokryty sukienką obraz Matki Boskiej Kochawińskiej, który przywieziono w 1960 roku. Na co dzień zasłonięty jest obrazem przedstawiającym patrona parafii św. Antoniego z Padwy.Ponad nim umieszczony jest krucyfiks. Na obu płaszczyznach ściany tęczowej widnieją wizerunki Jezusa Miłosiernego i św. Jana Pawła II z umieszczonymi pod nimi ołtarzami.